Місто засноване королем Данилом Романовичем в середині 13 століття. 1272 року місто стало столицею Галицько-Волинського князівства. В добу Середньовіччя Львів був важливим торгівельним центром. За австрійського панування місто стає осередком польського та українського національно-визвольних рухів. Після розпаду Австро-Угорської імперії стає столицею Західноукраїнської народної республіки. До Другої світової війни належав Польщі, за Пактом Молотова — Ріббентропа "захоплений" Радянським Союзом. Назва "Львів" дана місту на честь князя Лева Даниловича, сина засновника Львова Данила Галицького. Протягом своєї історії місто жодного разу не змінювало назву. Найпоширенішим епітетом щодо Львова є назва "Місто Лева". За археологічними розкопками, район Львова був заселений ще у V столітті. Перша письмова згадка про Львів, датована 1256 роком, міститься у Галицько-Волинському літописі і фігурує в контексті опису пожежі в столиці Галицько-Волинської держави — Холмі. Після смерті Данила, князь Лев переніс до Львова столицю Галицько-Волинської держави. Згодом, у 1303 році, Львів став центром Галицької митрополії Константинопольського патріархату. Львів був важливим торгово-економічним і політичним центром Східної Європи. Давньоруський Львів складався з дитинця та укріпленої осади в районі сучасної площі Старий Ринок.